Про Степана, псевдопатріотів і псевдосухий закон

Або свідчення очевидця про Бандерштат

Автор: Andy Nightmare

На відміну від SunSmiLe нам не довелось блукати по Луцьку у пошуках маршрутки. Як кажуть в народі – язик до Києва доведе, а до Гаразджі тим більше Єдина прикрість подорожі полягала в несправності маршрутки Львів-Червоноград-Луцьк, на котру я якраз встигав у п’ятницю після роботи. В результаті ми близько години провели в мальовничому містечку Великі Мости, звідки й вирішили добиратись в Червоноград, а там вже ловити транспорт на Луцьк. Ще в автобусі місцевий житель люб’язно погодився провести нас до зупинки потрібного нам маршрутного таксі №3, а водій в свою чергу за 10 гривників підкинув нас (у кількості 7 штук:)) ) до самого табору «Сонячний» . Намет довелось ставити майже в темряві, так як прибули ми вже за дев’яту вечора.

Зранку почав з’їжджатись народ – в містечку помітно збільшувалась кількість наметів. Реєстрація коштувала 20 грн. Не так вже й багато, враховуючи Славське. Проте ніхто не заважав розміститись на березі озера без оплати місця.

В містечку панувала типова фестивальна атмосфера, що супроводжувалась розпиванням спиртних напоїв, хоч організатори неодноразово просили утриматись від цього.

Мабуть, в сучасної молоді склалось враження, що п’яний панк/металюга/скін/гот/ска/емо (бачив навіть таких…) стає патріотом, якщо над його наметом майорить червоно-чорний стяг.

Дуже прикро це визнавати, але для переважної більшості це так і є. Яскравим прикладом був чоловік з великим тризубом на плечі, котрий (далі не про тризуб))) ) не просихав протягом всього перебування на фестивалі (п’ятниця з вечора і до понеділка). Думаю, що йому більше пасував би москальський орел на лобі.

Протягом двох днів молодь мала можливість брати участь в різноманітних спортивних заходах, послухати вірші своїх однолітків, спогади ветеранів УПА, поспілкуватись з ними. Охочі могли зробити татуювання або ж «боді-арт». Останнє було дуже популярним. Також відбулась реконструкція сутички між вояками УПА та НКВС.

Вдалось відзняти непогане відео

Ватра також справила хороше враження. Багато хто покинув пригріте біля сцени місце, щоб помилуватись величезним полум’ям.

Концертна програма теж сподобалась. Відкрив для себе кілька хороших гуртів, знову почув давно знайомі. Тартак, котрий презентував пісні з нового альбому, не потішив нічим оригінальним. Натомість дуже сподобався гурт В.О.Д.А . На жаль не брав участі в слемі. Та й взагалі, це дійство більше нагадувало м’ясорубку – купа хлопаків намагалась розбити якомога більше носових перетинок. Щось у стилі львівських хулів.

Організатори Бандерштату вже вкотре змогли провести фестиваль і цьогоріч – на високому рівні (за попередні роки не знаю, бо на «Бандерштаті» вперше). І головне – все задля ідеї (на відміну від «Свіржа»… ). Сподіваюсь, що їхні старання дадуть свої результати і в комусь все ж загориться іскра справжнього патріотизму. Маю велику надію, що з кожним роком кількість мешканців «Бандерштату» буде поповнюватись свідомими українцями, сильними духом, рішучими, волелюбними та готовими боротись за своє! Слава Нації! Слава Україні!