Підкамінь

Що? IV етнофестиваль “Підкамінь”

Де? селище міського типу Підкамінь, Бродівський район, Львівська область

Коли? 23-25 липня 2010 року

ПРОГРАМА

Скоро буде

Наразі відомо, що на участь у фестивалі зголосилося понад 40 гуртів. Зокрема, “Юркеш” (Київ), “Млада” (Київ), “Сонце” (Київ), “Камогрядеши” (Київ), “Веремій” (Київ), “Цвіт кульбаби” (Київ), “КораЛЛі” (Івано-Франківськ), “Крапка” (Запоріжжя) і т.д. Серед потенційних хедлайнерів – ВВ, Гайдамаки та ТІК.

Вхід на “Підкамінь” буде традиційно безкоштовним для тих, хто прийде у вишиванці. Решта будуть змушені викласти за вхід близько 30 грн.

Організатори також обіцяють, що цьогоріч будуть організовані комплексні сніданки та вечері (перше, друге та кампот) вартістю близько 15 грн.

ДЕ ЖИТИ І ЩО ЇСТИ

На фестивалі діятиме безкоштовне наметове містечко! Також можна буде оселитись у місцевих господарів. Орієнтуйтесь на 25 грн. за добу у хаті зі зручностями на дворі та на 35 грн. з комфортом в приміщенні.

Також гляньте – Безкоштовне бронювання готелей у Львові

За харчування: можна домовлятись з господарями, купувати продукти у торгових наметах або спробувати традиційних страв, що готуватимуться місцевими майстрами на фестивалі.

Хто переживає за власне авто, повідомляємо: в селищі будуть 2 платні автостоянки під охороною.

ЯК ДОЇХАТИ

Детальна інформація тут: http://pidkamin.ridne.net/accommodation (разом з картою )

ВЛАСНЕ ПРО ПІДКАМІНЬ

Поселення (2,5 тис. жителів) у Бродiвському районі Львівської області, в 17 км на північ від Залізців. Від Почаївської лаври – теж близько 15 км.

Назва “Підкамінь” має свою природню основу – поселення дійсно розміщене під так званим Чортовим каменем, що височить поруч з монастирською горою з найдавніших часів. Важко описати враження від Підкаменя – це дійсно потрібно просто бачити: надзвичайно мальовнича природа, дзвіницю монастиря видно вже за багато кілометрів до самого населеного пункту, вкриті лісами пагорби – і цей дивовижний, магнетичний камінь, оточений козацькими хрестами та могилами. Місце просто енергетичне, містичне.

Існують легенди, що невідомий богатир приніс з гір скелю та поставив її на місці, де буде заснована фортеця для захисту від ворожих набігів. За іншими переказами, цей камінь пов‘язаний з іменем Олекси Довбуша (чесно кажучи, важко знайти на західно-українських теренах цікавий камінь, з Довбушем не пов‘язаний). Недалеко від каменю є майже не досліджені печери, теж в легендах пов‘язані з опришками та козаками. Реально ж поселення з‘явилось тут в зв‘язку з заснованим в 13 столітті домініканським монастирем. Існує версія, що його заклали ченці, яких вигнали з Києва монголи в 1234 році. Та перша задокументована згадка про монастир відноситься до 1464 р. Пізніше він був спаленим татарами в 1519 р. та відбудовувався вже в 17-18 ст. Монастир мав багату бібліотеку і архів, які повністю згоріли під час Першої світової війни. На основі цього архіву історик Садок Баронч, вірменин за походженням, написав цілу низку історичних праць. Баронч народився в Станіславі в 1814 р., а поховано його в Підкамені в 1892 р. Тут він, залишивши незадовго до закінчення Львівський університет, став ченцем-домініканцем та провів більшу частину життя. Серед його праць є й записи старовинних українських народних пісень та казок.

Вознесенський костел було збудовано на монастирський території в 1612-1695 рр. Інші пам‘ятки архітектури комплексу – це келії 17-18 ст., оборонні стіни з воротами та баштами 18 ст. та окремо зведена дзвіниця з трьома високими напівкруглими арками. До речі, оборонна – зверхує ряд бійниць. Все це оточене фортечними мурами з круглими баштами. Відомо, що в одній з них перебував в ув‘язненні легендарний козачий полковник Семен Палій. Зараз в них ув’язнені хіба кажани, яких вечорами над горою літає безліч. Якщо в ясну погоду піднятися на дзвіницю – кажуть, буде добре видно Почаївську лавру. Не знаю, не піднімалась – там все зараз замуроване, але з Почаївської лаври дзвіницю Підкам‘янського монастиря таки бачила:).

В центрі подвір‘я височить коринфська колона на багатоступеневому постаменті з мідною та позолоченою фігурою богоматері. Ця позолота – і статуї, і хреста на дзвіниці – поруч з облізлими, зруйнованими часом стінами (до речі, дивлячись на дзвіницю, важко не здивуватись: адже всі скульптури на ній лишились майже неушкодженими – лише одному з святих не вистачає голови – а в той же час, сам фасад, здається, постраждав від якогось обстрілу – на ньому багато слідів влучень куль) – творить дивний коктейль вражень.

Відомо, що в монастирі 1727 р. мала місце коронація Богоматері, для чого інтер‘єр костелу було прикрашено розписами та різьбою. Крім цього, для створення парадної атмосфери, було використано військові прапори та 56 гармат. Під час святкування було проголошено 20 філософських та теологічних промов, 4169 мес відслужено, згоріло 28 000 лампад та свічок. Оце масштаби святкування! Так як всі прочани не змогли поміститися у соборі, святкування відбувалося на сусідньому пагорбі.

Вишуканий купол дзвіниці створив архітектор Павел Гіжицький (купол горів 1916 р.), розписи стін виконав Шимон Чехович. Інтер‘єр костелу славився своїм багатством. В побудові оборонних стін навколо храму брав участь відомий військовий інженер Христіан Дальке.

По дорозі від монастиря до каменю стоїть барокова капличка Параскеви П‘ятниці (див. на фото) 1739-1741 рр. (архітектори А. Кастеллі і Ф. Каппоні), яка завдяки величеньким розмірам слугує зараз за церкву. А вище – будинок колишньої монастирської лікарні, де зараз проживають дуже вредні та задиркуваті гуси.

(Історія Підкаменю від www.castles.com.ua)

Корисні лінки

Офіційний сайт фестивалю