Нагадаємо, сьогодні стартував Другий мистецький фестиваль “Форт.Місія” (Львівщина, с. Поповичі). Згідно з інформацією наших польових кореспонедентів, фестивальників вже зараз у Поповичах багатенько. Люди побоюються, що з такою кількістю охочих, місць у наметовому полі забракне. А якщо вірити вірити зовнішнім джерелам, до вечора натовп люду лише збільшуватиметься.

Додамо, що проблем з транспортом наразі немає. Автобуси йдуть справно з Головного вокзалу аж до самого фестивального поля. Вартість поїздки – 20-25 грн.

Детальніше про доїзд до Форт.Місії тут.

Автор – Нестор Кармелюк
Вже втретє в Черкасах відбувався фестиваль Трипільські зорі. Цього разу організатори вибрали значно зручніше місце – мальовнича Долина троянд на березі Дніпра. В перший день відвідувачів було не дуже багато, тому першим гуртам довелося розважати невелику купку активної молоді. Цікаве почалося з
виступу харківського БандурБенду, доволі цікавого гурту з незвичними народними інтсрументами. А вже підігріту публіку під вечір почали розважати Йорий Клоц зі Львова, їхній стиль дещо нагадує Даху Браху, але з чоловічим вокалом. І закривали такий популярний в Черкасах та маловідомий за його межами фест, гурт Ефект метелика. Їхній стиль, щось на зразок рокопопсу дуже подобається молодим дівчатам, що фанатіли від кожної пісні.
А на завершення організатори приготували виступ львівського Театру тіней “Див”

Read the rest of this entry »

В другій частині картинко-історії мова піде про народні промисли, щедро представлені на території Парку, а також невелика частина самого дійства, під назвою “Відкриття сезону”.

Народні майстри та ремесла:

Read the rest of this entry »

Минулої неділі, у межах фестивалю “Флюгери Львова” відбулося традиційне ранкове прокидання з гуртом “Мертвий півень”. Барбара і ко розважали натовп добрим старим та смачним новим музматеріалом. Усі хто прийшли, як на мене, залишилися задоволеними. До речі, пан Андрухович цього разу, на щастя, знову пропустив забаву. Без нього “Ми помрем не в Парижі” звучало так як воно має звучати.

П.С. Декілька ранкових поглядів від львівського фотографа Кості Смолянінова

Read the rest of this entry »

Не минуло й півроку, як Фестивалі нарешті розібрали усі наклацані фотографії з урочистого відкриття довгограючого фестивалю “Парк Київська Русь” та приготувались їх продемонструвати широкій публіці. А що цікавих фотографій назбиралась сила-силенна, то для найкращої ілюстрації та ілюзії вашої присутності на фесті, слайди довелось розділити на дві частини.
Частина перша присвячена загальним краєвидам та колоритним персонажам, яких можна у величезній кількості зустріти на території фестивалю.

Read the rest of this entry »

В дитинстві, після безсонної ночі з пригодницькою книжкою,  мені часто хотілось потрапити в часи короля Артура. Що може бути романтичніше – лицарі круглого столу, блискучі мечі, затяті поєдинки та прекрасні дами. Або хоча би в часи Річарда Левового серця. Це мені мріялось вже після читання Вальтера Скотта  – Робін Гуд, Айвенго, безстрашні лучники, обладунки, коні, неймовірні кодекси честі, походи до гробу Господнього…Романтика

А от подібних мрій про середньовічні часи власної держави не було зовсім. Ну яка там цікавість, я вас благаю – сухі сторінки шкільних підручників. “І прийшов князь Кий, і були з ним брати та сестриця Либідь та постав град на берегах Дніпра-Славути…” Лише шкільний урок.

Але погодьтесь, якби про часи Киїської Русі написали стільки ж неймовірно захопливих книжок, замішаних на легендах, фантазіях та романтиці і зняли стільки ж яскравих фільмів із найпрекраснішими акторами сучасності – чи ж не мріяли би ми з вами та тисячі і тисячі юних сердець, що прагнуть пригод, опинитися в часах світанку княжої доби? Чи ж не хотілось би нам побачити на власні очі мужніх воїнів, що збираються на який-небудь останній (чи може і зовсім перший) бій.  Уважно роздивитись тогочасних красунь і здивуватись, сплеснувши в долоні, як же їм вдається підтримувати такий колір обличчя без щоденних косметичних процедур (або ж не вдається ). Чи ж не хотілось би вам взяти в руки лук і з легкістю хвацько випустити кілька стріл точнісінько у центр мішені? Або взяти участь в чоловічому бойовому турнірі на ристалищі, аби завоювати серце найпрекраснішої із дівиць? Ну правда ж це було б цікаво?

Але не написані книжки…Не їдуть режисери світової слави до Києва, щоб зняти черговий хіт пригодницько-історичних фільмів “Федько в дітинці князя Кия”…Тому, здавалось би, вся пам’ять  про карколомні часи князів та героїв залишиться на сторінках підручників та в образі зруйнованого княжого човна…

Read the rest of this entry »

Автор – Марта Рибій

Окрема реальність. З 10 по 13 вересня на березі Чорного моря відбувався один з найбільших open-air фестивалів України – міжнародний музичний фестиваль «Джаз-Коктебель». Вже сьомий рік сюди з’їжджаються люди в пошуку цікавого спілкування, якісної нестандартної музики, драйву, радості, та свободи ! І нехай цього року були нарікання на музичну програму, на зовсім не джазові мотиви у піснях і роботах багатьох виконавців, залишимо все це тим, хто не зумів поринути в атмосферу фестивалю

Невеличке містечко Коктебель, що неподалік Феодосії, знаходиться у дуже мальовничій місцевості. З однієї сторони Кара-Даг (Чорна гора) – потухлий вулкан в жилах якого безліч дорогоцінних та напівдорогоцінних каменів, з другої сторони мис Хамелеон, позаду гора Верблюд, а зовсім поряд гора Юнга. Сине і тепле море, пісочок і галька, голубе небо, чисте повітря. Все це заставляє тебе забути про шалені ритми і темп твого рідного міста та поринути в атмосферу спокою та розслабленості. З’являється бажання зайнятись пошуком гармонії з самим собою.

Read the rest of this entry »

Прекрасна погода, м’якенька травичка і настирливі будячки, музика на різний смак, недороге пиво, в міру смачна їжа, хороший настрій, компанія друзів і позитивне бачення – рецепт успішності будь-якого фестивалю.
За цими параметрами перший фестиваль “ЗахіД” в Звенигороді вдався однозначно.
Не допрацювали органзітори трішки зі зворотнім транспортом (остання маршрутка відправлялась в 19.45, а концерти тривали до півночі), але це, мабуть, єдине, що принесло якісь незручності.
Тому, з певністю можемо заявити – дякуємо за забаву, чекайте нас в гості наступного року!

Read the rest of this entry »

Або свідчення очевидця про Бандерштат

Автор: Andy Nightmare

На відміну від SunSmiLe нам не довелось блукати по Луцьку у пошуках маршрутки. Як кажуть в народі – язик до Києва доведе, а до Гаразджі тим більше Єдина прикрість подорожі полягала в несправності маршрутки Львів-Червоноград-Луцьк, на котру я якраз встигав у п’ятницю після роботи. Read the rest of this entry »

І поки увага доброї частини інтернету прикута до скандалу зі Свіржем, “Фестивалі” розкажуть вам про добрий, веселий і абсолютно нескандальний “Славське-Рок”.

… Чим прекрасне Славське (якщо гори, гірські потічки і просто зелені схили вважати не прекрасним, а вже просто звичним) – то це готовністю місцевих жителів до навали туристів. І не важливо, чим ви приїзжаєте до Славського – електричкою, маршруткою чи власним автотраспортом або просто пробуєте пробратись пішим “нелегалом” – місцеві бізнесмени вже чекають на вас. “Таксі, таксі, кому таксі”, “кому в центр, кому на гору”, “а їдемо у ….”, “веземо в гірський похід”, “сувеніри, сувеніри, хендмейд щойно з рук майстра” (на хендмейді написано “Раки и пиво, чтобы жить красиво!”). Таксі колоритні, хоча ці життєствердні “уазіки” бачив, мабуть, кожен, хто хоч раз приїдив до Славського. Іншим транспортом переміщатись українськими Карпатами можна, але не варто.

Read the rest of this entry »