Споконвічно сільські люди вдома виготовляли нитки, ткали полотно та повністю забезпечували себе в побутових потребах. Домашня тканина – «Домоткань» завжди несла в собі також і магічну енергетику «оберегу» та супроводжувала людину в усіх ключових моментах її життя: в полотно загортали дитинку під час хрещення, на полотні вишивали весільні рушники, полотняний вишитий рушник давали з собою на службу в армії, на полотні труну опускали до могили…
На численних майстер-класах Ви матимете можливість пройти всі етапи створення тканини: м’яття конопель та льону, чесання вовни, сукання нитки, ткання та вибілювання полотна, покрій та пошиття сорочки або рушника, натуральне фарбування готової тканини, вибивання узорів дерев’яними дошками. Виготовлення Домоткані, як неодмінного атрибуту побуту українського селянина, стане головною сакральною подією фестивалю «Жнива 2013 – Домоткань».
Інформація
Сторінка Фестивалю.
Музей Пирогово в .
Сторінка Музею.
Люди, привіт! Якщо ви любите фестивалі так, як їх любимо ми - вам сюди. Яка програма фесту, як до нього добратись, де переночувати і все, все, все про фестивалі в Україні. Наші контакти:
16 липня 2013 в 13:27
Дуже добре, що є такі активні молоді люди які прагнуть відродити наші справжні традиції. БО, якщо Ви бажаєте отримати враження про культуру українського побуту 18-19ст. то сьогодні Київський національний музей архітектури і побуту у Пирогові пропонує таке: при вході до центральної експозиції “Надніпрянщіна” Ви побачите дивну не прибрану жінку у не зовсім брудних джинсах, що чомусь сидить на дорозі під клунею з величезним концертно-оркестровим інструментом який видається за традиційну українську бандуру й бринить на ній якісь естрадно-романсові мельодії. Яке відношення має ця жінка її вбрання та цей сучасний інструмент до української кльтури і побуту 18-19 ст. невідомо у музеї нікому. Далі на ярмарковому майдані ви можете придбати кітайські сувеніри покуштувати шашлик, шаурму, попкoрн і тому подібні “українські традиційні страви”, запити це все кокаколою під супровід радіо шансон. Мабуть саме так уявляють собі керівники музею епоху пізньoго українського ренесансу.
Відповісти