Історія Каннського кінофестивалю в афішах (1953-1969рр.)
В конкурсну програму першого кінофестивалю 1939 року були включені американський фільм «Чарівник країни Оз» і радянська стрічка «Ленін у 1918 році».
У 1954 році паризький ювелір Люсьєн Лазон висловив ідею про те, що фестиваль повинен мати свою оригінальну нагороду, яка б асоціювалась з самим містом і символом повинна стати – пальмова гілка. Друг Лазона – Жан Кокто – відомий французький режисер, намалював ескіз і вже наступного року Гран-прі фестивалю стала “Золота пальмова гілка” (Palme d’Or).
За всю історію фестивалю лише два документальні фільми удостоювалися «Золотої пальмової гілки»: вперше нагороду отримав Жак-Ів Кусто в 1956 році за роботу “У світі безмовності” і Майкл Мур в 2004 році за “Фаренгейт 9/11″.
В 1957 році в складі журі фестивалю з’явилася перша жінка – це була Долорес дель Ріо. А в 1966 році Олівія де Авілланд стала першою жінкою, яка очолила журі.
У 1958 році “Золоту пальмову гілку” отримав радянський фільм режисера Михайла Калатозова “Летять журавлі”.
Щоб вшанувати пам’ять великого Жана Кокто (Jean Cocteau), який створив дизайн головної нагороди фестивалю, у 1965 році дирекція фестивалю назвала його постійним почесним президентом журі.
У 1968 році Фестиваль закрив свою роботу за 5 днів до офіційного завершення, нагороди не були присуджені. Це сталося у зв’язку зі студентськими заворушеннями, які охопили всю Францію і солідарністю журі фестивалю з протестуючими.
У 1969 році режисера зі Швеції Бу Віденберга і всю його знімальну групу не пропустили на прем’єру власного фільму “Одал 31″. Причиною цьому стало те, що вони були одягнені не в смокінги. Шведські кінематографісти сіли на східцях Палацу фестивалів і заспівали “Інтернаціонал”. Їх фільм був нагороджений спеціальним призом журі.
Люди, привіт! Якщо ви любите фестивалі так, як їх любимо ми - вам сюди. Яка програма фесту, як до нього добратись, де переночувати і все, все, все про фестивалі в Україні. Наші контакти: