Фотозвіт фестивалю Трипільське коло 2011. Повітря

Вже вчетверте поблизу Ржищева київської області проходив один з найбільших українських фестивалів “Трипільське коло”, котрий хоч і мав проходити під знаком  “Повітря”, але насправді інші стихії стали більш ваговими цього року.

Сезон дощів накрив Україну, жертвами котрого стали фестивалі ENERGY OPEN AIR, Трипільське коло, Країна мрій, а після них настала черга боротися зі стихією організаторам Трипільського кола. Хоча в перший день фестивалю погода була пречудовою – світило сонечко, дув легкий вітерець, на небі блакитні хмари, тож на зважаючи на будній день та відсутність концертної програми на головній сцені фестивалю людей прибувало на фестиваль все більше й більше.

Нудьгувати не фестивалі не було коли, адже вже з першого дня функціонувала велика кількість майданчиків, серед яких ярмарок, літературна сцена, еко-майданчик, дитячий майданчик, cinema-намет, мала сцена, толока та інші.

Вночі першого дня чудова погода закінчилася, пішов дощ, котрий лише інколи припинявся впродовж наступних трьох днів фестивалю. На ранок велика територія фестивалю з запиленого поля почала перетворюватися в болото, місцями була нагода провалитися по коліна.

Тим часом відвідувачі фестивалю чітко розділилися на три категорії: прихильники босих ніг, прихильники взуття у пакетах та щасливі власники резинових чобіт.

Але для багатьох багнюка була додатковою розвагою, такою собі родзинкою фестивалю, через яку саме цьогорічне Трипільське коло запам’ятається на довго.

Складніше було із транспортом – звичайні легкові автомобілі лише вгрузали в болоті, навіть джипам було не просто просуватися по території. На допомогу було викликано колісний трактор, котрий зайнявся витягуванням автомобілів за багнюки. Але з часом і трактора засмоктало болото, тож довелося вже викликати гусеничний трактор, власнйи котрого заробив на пів року вперед.

Незважаючи на погоду, постійний дощ та багнюку, у другий день почали діяти всі інші майданчики фестивалю. Вперше на Трипільське коло було запрошено EnergyCamp, організатори котрого знайомили всіх охочих з альтернативними джерелами енергії.

Впродовж двох днів у великому білому наметі EnergyCamp демонструвалися методи отримання енергії від сонця, вітру, дерева, м’язів тощо.

Було навіть змонтовано сучасний ефективний душ, котрий нагрівався від геліоколекторів. Щоправда, теплою водою з душу так ніхто й не скористався, адже сонця два дні на небі не було.

За такою кількістю розваг на фестивалі навіть забуваєш про існування головної сцени та музичної програми, адже Трипільське коло, на відміну від більшості українських фестивалів, ніколи не було суто музичним фестивалем, завжди акцент ставився на розваги для всіх охочих.
Хоча дощ не припинявся, мим не менше, ввечері другого та третього дня діяла головна сцена. Серед гуртів були запрошені Rokash з Білорусі, угорці Besh o Drom, грузинсько-українські Aniko Dolidze project, сербсько-українські Shopping Hour. Але найбільше публіка чекала своїх улюбленців – Крихітку, Бумбокс, Катю Chilly, Атмосферу та неперевершених Тінь Сонця. І незважаючи не те, що територія перед сценою перетворилася в надзвичайно рідке місиво, де важко було втриматися у вертикальному положенні та не впасти, люди собі гарцювали та стрибали перед сценою, отримували насолоду під безкінечним дощем та хлюпанням багнюки навколо, водили хороводи під пісні Rokash, Тінь Сонця та Атмосфери.