Сігет на власні очі. Частина друга

Початок тут

Автор – Андріана Федевич

6. Про немузичні атракції на Сігеті

Якщо комусь дуже набридла музика, то там вистачало речей, якими можна зайнятись і на що подивитись не покидаючи острів…

Незабутнє враження на мене справив так званий Sziget Focus.Під цією назвою були об’єднані щоденні вистави giant street theatre з Іспанії під назвою La Fura dels Baus … те, що я побачила там, важко описати словами… основна фішка шоу у тому, що на висоту кілька десятків метрів піднімали металеву конструкцію (кожного вечора різної форми) з акторами-акробатами всередині, які виконували там різні акробатично-хореозрафічні штуки, ігноруючи закони тяжіння… і це все супроводжувалось світловим шоу, феєрверками і звичайно ж музикою…

Була і звичайна театрально-танцювальна сцена, яку я ,на жаль, ні разу не відвідала. Був і кінотент… там я теж не була, але вважаю, що гаяти дорогоцінний час на Сігеті, переглядаючи якісь фільми неправильно… хоча…

Крім культурних заходів відбувались і спортивні ігри та змагання..

Наприклад, якщо тобі нема чи зайнятись, то ти можеш згаяти час граючи в пляжний футбол чи волейбол, баскетбол, теніс, дартс або взяти участь у змаганнях з гри в покер, або зі складання кубика-рубика (на території фесту був окремий Покер-тент та намет логічних ігор). Кажуть, що колись на території фесту був басейн, зараз там не вистачає хіба що його. Але відвідувачі не засмучуються.. охолоджуються за допомогою поливальних машин..

Для тих, хто шукає більш креативних розваг є стіна для графіті , тент в якому можна виліпити глечик, вивчити угорську чи просто валяючись на диванчику розфарбувати зображення кеда Converse і отримати за це ще й приз.

Для любителів гострих відчуттів там щорічно встановлюють вежу для банджі джампінгу, та купу подібних атракцій

Незабутнє враження минулого року справив Luminarium. Це велетенська надувна споруда, зроблена вручну, в якій лунає приємна музика і всі валяються і релаксують…

Спонсори фестивалю робили також приємні подарунки відвідувачам.. наприклад роздавали пакетики з шампунем чи гелем для душу, АХЕ цього року організував душ під відкритим небом, де дівчатка ще й терли хлопчикам спинки… безкоштовно…судячи з черг…ця акція користувалась попитом… Snikers роздавали батончики за 15 присідань чи відтискань, а от Nescafe придумали дуже корисний конкурс: вони обмінювали пластикові та картонні чашки, а також банки зі своєї продукції на футболки, запальнички та інші сувеніри..

Минулого року на сувеніри обмінювали пластикові бокали з під пива (скляного посуду на острові взагалі немає).

Це звичайно не повний список атракцій на Сігеті.. про все не напишеш, бо всього я так і не побачила навіть за два роки… навіть всього острова не обійшла… якби це сумно не звучало, але так воно і є..

7. Ціни

Як і на всіх фестивалях, ціни на Сігеті в кілька разів вищі ніж загалом у Будапешті. Зате там можна купити все… Їжа, різноманітні напої, сувеніри з символікою фесту, Будапешту, футболки з зображенням усіх груп-учасників, будь-який одяг, фірмове взуття Martins, Converse, біжутерію, Hand-made вироби, батарею до телефона і це далеко не все… не покидаючи території фестивалю можна відправити листівку поштою, отримати грошовий переказ, скористатись банкоматом чи інтернетом, навіть одружитись можна (!!!) – на територію знаходиться також marriage tent. Коротше кажучи, маючи купу грошей, можна жити там не виходячи в реальний світ цілий тиждень..

Але більш заощадливіші відвідувачі не лінувались, а піднімали свої зади і топали до найближчого супермаркету і скуповувались там у двічі, а то й у тричі дешевше. Проблема була лише в тому, що їжу і напої приносити на територію фестивалю заборонялось, тому доводилось обідати просто на газоні перед супермаркетом , або шукати різні кумедні способи, щоб пронести заборонені речі повз охорону…

Важливу роль у цих всіх грошових відносинах відіграє і угорська валюта – форінт (хоч Угорщина і увійшла у Євросоюз, але від нац. валюти так і не відмовилась). 1€ ≈ 265форінтів, а отже 1гривня це приблизно 20-25 форінтів. Тому, купуючи щось, витрачаєш не так як у нас 5, 10, 50, 100 гривень, а одразу 500, 2500, 5000 форінтів і це психологічно дуже важко, важко до цього звикнути, бо здається, що це дуже великі гроші… в таких випадках одразу починаєш переводити все у гривні.. цього теж в ніякому разі робити не треба… звичайно, що ціни будь-де в Європі значно вищі ніж в Україні, хоч в Угорщині порівняно з Британією чи Францією ціни нижчі, та все одно у кілька разів перевищують наші…

А гроші на острові є на що витратити: по-перше хочеться футболку з фестивалю, по-друге хочеться і для другів футболки, по-третє біжутерія там просто суперова , а продавці – взагалі супер , а ще там купа прикольного одягу і взагалі є ціла агора , тобто базарчик по-нашому де можна витрачати форінти…

8. Їжа

Хоч я вже і згадувала трохи про їжу, та цей пункт заслуговує більшої уваги.. бо як же на фестивалі без їжі.. їжі там багато … облаштовані цілі території з різними національними кухнями. Наприклад : Hungarian Village – де можна скуштувати будь-яких страв угорської кухні (та варто зазначити, що вони аж занадто переборщують зі спеціями і соусами. Минулого року напоролась на помідорчика-вбивцю, думала згорю зсередини, цього року уникала того села, та все одно напоровшись на місцевий салатик, придумала лозунг для фестивалю – «хочеш потрапити в рай – іди на Main Stage, хочеш у пекло – скуштуй місцевої їжі» ); Afro Village – де не тільки їжу купити можна, а й траву; різноманітні China Food, Vegetarian Food та інші. До речі, цього року вегетаріанської їжі було вдосталь усюди: і в тентах з китайською їжею і піца вегетаріанська була, і фруктів різних придбати можна було… Можливо минуло року, будучи ще м’ясоїдною я цього всього не помічала. Але загалом здорової їжі там небагато. На кожному кроці FastFoot’и і щоб нормально поїсти треба обійти півострова, а коли часу між концертами 10хв., то біжиш до першого-кращого тенту з піцою чи картоплею фрі, просиш вибачення у свого шлунка, ковтаєш це все і знов біжиш до сцени..

Щодо напоїв, то найбільшою популярністю там користується пиво, при чому лише однієї марки ( марки спонсора фесту, але щороку різної). А також хіт фестивалю Мохіто (це коктейль такий) у іграшкових відерках, якими діти бавляться у пісочницях… всі п’ють з одного відра з довгих трубочок , а потім кидаються льодом, що залишається, а відра носять на головах замість капелюшків… кумедне видовище, та я участі в цих розвагах не приймала, бо алкоголю не вживаю взагалі…

9. Місто

Попри всі переваги острова, знаходячись цілий тиждень посеред Будапешту просто неможливо не приділити хоча б день, щоб відвідати places of interest цієї мальовничої європейської столиці… місто чудове… не думаю, що знайдеться хтось, хто б не погодився… я, як віддана патріотка вбачаю в ньому схожість зі Львовом:

вузькі вулички у старій частині міста, стара бруківка і багато левів

Та велика перевага Будапешта – Дунай… місто посеред води.. це просто прекрасно… кругом мости(64,65,66), пароплави … місцева архітектура просто вражає різноманітністю стилів, які не просто співіснують, але й гармонійно поєднуються і доповнюють одне одного.. В центрі міста зустрічаються як готичні та барокові споруди

, так і сучасні модернові будівлі(73,74)…

Одним словом, вибравшись на екскурсію в місто, завжди є на що подивитись і хоч я і старалась побачити якнайбільше, та все одно всього, що хотіла і що рекомендували друзі, я так і не побачила. Та я не засмучуюсь. Наступного року побачу більше… Я вже все одно давно вирішила куди хочу поїхати наступного літа…

10. Сігет і Я

Скільки б я не писала і не розповідала, скільки б місць, сцен і дійств на острові і за його межами я не відвідала б, скільки б груп не почула, Сігет назавжди залишиться для мене джерелом позитиву, хорошого настрою, життєвої енергії та сил, він завжди буде місцем, якого не хочеться покидати і куди хочеться повернутись, місцем, ступивши на територію якого, переживаєш найприємніші відчуття і яке покидаєш з відчуттям смутку на душі, смутку через те, що все так швидко закінчилось… Цього року я стала свідком того, як віддана команда Сігет в останню ніч розбирали головну сцену і це було найпечальнішим видовищем, свідком якого я стала цього літа… саме тоді я усвідомила, що треба чекати цілий рік.. і вже тоді я почала чекати… в останню ніч я довго не поверталась до готелю, блукала островом, намагалась забрати з собою з нього як найбільше вражень, якнайбільше побаченого, прогулялась востаннє по добре знайомих місцях, забрела на нові досі незвідані території, поспілкувалась востаннє зі знайомими і подумки попрощалась з островом і з явищем під назвою «Сігет»

… але прощалась я не на завжди, а лише на рік…