Фестиваль “ЗахіД” поглядом волонтера

Автор – zelena-zaraza

25 серпня повернувся зі Львова після фесту Захід в містечку Звенигрод, на котрому я був 3 дні, 2 дні фестивальних з яких я наче являвся волонтером, але особливо нічого не виконував, лише на 2 години поїхав до Львову на 5-ту автостанцію (хто був на Свіржі, мабуть добре знають дану автостанцію), поїхав продавати квитки на фест, при цьому не маючи ніякої інформації ні про їх ціни, ні про те, що то все потрібно відмічати, продавав по 30 і по 50грн залежно від терміну перебування на фесті, а виявляється, що вони коштували по 25 і 50 грн .

Власне, робота на 5-тій автостанції була моєю єдиною працею, потім я просто не являвся на очі “командира” волонтерів, а вона про мене мабуть і забула.

Взагалі-то, вражень як і від Свіржу, дуже багато, хоча фести доволі-таки відрізнялися. Це якби порівнювати розламаний лімузин (Свірж) та Таврію на ходу (Захід), щось типу того, адже фест відразу позиційонував себе як захід для бідняків, підлітків, панків, гопників, котрі приїжають на дурняк, без харчів бажаючи отримати халяву(цікаво, що я був в їх числі, адже з харчів мав 50гр горіхів, 300гр огірків, баночку шпротів, по 400гр рису та гречки котрих не мав в чому варити, ну ще по 20гр солі, меду та кави ). На Свіржі ж зібралися абсолютно інші люди, багатші, інтелігентніші, хоча відсутність таких людей на ЗахоДі мене злякала лише в перші години, пізніше я звик.
Цікавий момент, що скоріше-всього, я був одним з двох представників Черкас у Звенигороді, весело було, коли ведучий викрикував: “А чи є тут хтось зв Львова – і більша половина – Є!!!; А чи є тут хтось з Франківська – Є!!!; А чи є тут хтось з Тернополя – Є!!!; а тут в проміжках між цими криками я голосно, як міг, скандував : Че-Р-Ка-Си, Че-Р-Ка-Си, Че-Р-Ка-Си – було дуже смішно ”
Здивувала нормальна організація води, було більше десяти кранів з непоганим напором питтєвої води, під якими можна було навіть помити голову.

Хоча дрів було й дуже мало, але дана проблема особливо й не відчувалася, адже як я писав раніше, добра половина людей приїхала взагалі без харчів, і варити було особливо нічого

Сам фест в плані гуртів сподобався, особливо приємно порадували Фліт (виявляється, я половину пісень знаю на пам’ть ), також Коралі (це взагалі, щось неймовірне, гітари, барабани, сопілка, дримба, і найбільш яскравий інструмент – трембіта, а особливо власник трембіти, котрий витворяв на сцені щось неймовірне), також сподобався проект НеДілі – дівчата з гарними голосами, сам гурт НеДіля, ну а ОтВінта всіх просто порвав (хоча вони ніколи мені особливо і не подобалися). Закривав перший день ЗеВйо (хе-хе, половина жителів фесту навіть і не знала, що таке Територія А і все, що з нею пов’язане) – якось мені вони не дуже сподобалися, то ми пішли в намет. Другий день закривав гурт з Рівного – Мій батько п’є – це просто крики-воплі під тяжкі і дуже тяжкі гітари та барабани, я би під таке попригав, але знайомі дівчата не витримали, і довелося йти в намет.
Цікаво було спати в першу та другу ніч, таке враження, що ти знаходишся десь посередині між концлагером, битвою в гарячій точці, з’їзді байкерів та тусовці панків, люди (хоча то голосно сказано) не вгамовувалися до ранку, безкінечні крики, бійки, матюки, п’яні пісні і таке інше, словом, сон був доволі-таки колоритний
Весело було добиратися до Львова. Західні люди культурні, виставили чергу хто перший до автобуса, але черга трималася доки не приїхав сам автобус, тоді вже почалася анархія, хоча я навіть не уявляю як протиснувся в автобус та ще й сів !!! на переднє крісло.

А так, в сумі дуже щасливий залишився від фесту, на який я потратив рівно 13грн – 3 грн щоб доїхати до Звенигороду, і 10грн щоб потрапити відразу від Звенигороду на вокзал, де я навіть встиг з ранку придбати квитки на свій потяг, але їхати так не хотілося – 24 серпня, у Львові готувалося грандіозне святкування Дня Незалежності, а в потязі, сумно – але довелося їхати.

Нажаль, знімки вийшли дуже поганої якості, робив я їх своєю Нокіа 6630 вже під вечір, адже акумулятор фотокамери посадив під час походу в горах.

Першоджерело